Серед багатьох і великих справ, які прикрашають життя праведників, найбільше робить мужів славними те, якщо вони провадять життя добре і лагідно поводяться з кривдниками. Так, Мойсей, покірно терплячи шаленство юдеїв і молитвами рятуючи своїх ворогів, удостоївся небесної честі і шани вищої за інших і названий другом Божим. Так, Давид, щадячи ворогів і супротивників, здобув собі […]
Велика чеснота – смиренність і лагідність. Ця чеснота зробила Мойсея таким великим і славним. Зі смиренномудрістю ніщо не може зрівнятися. Тому й Христос почав із нього вчення про блаженства: маючи намір покласти як би основу найбільшої будівлі, Він поклав насамперед смиренність. Без нього неможливо, неможливо врятуватися; хоча би хто постив, молився, подавав милостиню, але якщо […]
Нехтування багатства робить людей умілими, веде до прославлення Бога, запалює любов; робить нас великодушними, ставить Ієреями, підносячи до священства, яке приносить велику нагороду. Бо милостивий не одягається в дрантя, не носить бубонців, не покладає на себе вінця, але одягнений в одежу людинолюбства, котра святіша за священицький одяг, – помазаний єлеєм, котрий виготовлений не з чуттєвої […]
Уживемо всіх заходів для того, щоби побачити Христа в день загального воскресіння. Подумай, що означає – бачити Його, коли ми будемо в безсмертному тілі і, споглядаючи Його, будемо насолоджуватися й іншим блаженством, яке перевершує всяке слово. Саме тому, благаю вас, будемо всіляко дбати про те, щоби не позбутися такої слави. І в цьому немає нічого […]
Треба молитися не просто вустами, не просто язиком; бо слова ллються й тоді, коли думка блукає, але з глибини серця, з великою ретельністю й ревністю, зі самих підвалин душі. Такими є душі скорботних: вони зворушуються цілковито, у самому серці, закликаючи Бога з великою скрухою; тому й бувають почуті. Такі молитви мають велику силу, не розпорошуючись […]
Будемо, улюблені, дякувати Богу і за чуттєві блага, але ще значно більше – за духовні. Цього хоче й Він, і заради цих-от благ дарує й ті, залучаючи й навчаючи ними недосконалих, як людей, котрі ще сильно прив’язані до світу. Проте, якщо вони, отримавши ці блага, на них і зупиняються, то зазнають осудження і покарання. Тож […]
У пору після вечері, коли ти ідеш спати, коли готуєшся лягти в ліжко, коли за відсутності всіх настає великий спокій, коли ніхто не турбує і буває глибока тиша, ти починай суд совісті, вимагай від неї звіту, і які мав упродовж дня порочні помисли, готуючи обмани чи умишляючи зле проти ближнього, чи допускаючи розпусні побажання, – […]
Щоби нам жити в радості, знищіть причину всіх неприємностей – користолюбство. Саме воно, воно буває причиною браней, незгод, бід, смутку й усіх зол; воно робить життя тяжким і сумним; і набагато більше причин для неприємностей знайдеш у багатих ніж у бідних. Якщо кому видається це невірним, то лише на його думку, а не по суті […]
Бог не вимагає від нас чогось тяжкого й складного, але тільки того, щоби ми визнавали Його благодіяння і віддавали Йому подяку за них, не тому, зрештою, щоби Він потребував цього, – бо Він ані в чому не має потреби, – а для того, щоби ми навчилися через це привертати до себе Подателя благ, і не […]
Величезний плід походить від скорбот. А який цей плід, подивимося. “…Знаючи, – каже Апостол, – що від скорботи походить терпіння, від терпіння – досвідченість, від досвідчености – надія, а надія не посоромить” (Рим. 5:3-5). Від цього походить той величезний плід, що людина, котра зазнає скорбот, стає більш міцною. Як серед дерев ті, котрі стоять у […]
