Свою назву книга дістала від головної дійової особи на ім’я Есфир, що означає “зірка”. Завдяки своїй красі єврейська сирота Гадасса стала дружиною персидського царя Артарксеркса (ймовірно, Ксерокса, 485-465 рр. до Р. Х.), отримавши ім’я Есфир. Есфир була вихована своїм дядьком Мардохеєм, який працював служителем при царському дворі. Мардохей за декілька років перед цим врятував життя царя, якого змовники хотіли вбити. Заслуга Мардохея була відмічена в персидських документах.
Через деякий час після того, як Есфир стала царицею, всесильний міністр царя, гордий Аман, ненавидячи юдеїв, вирішив їх винищити в межах Персидської імперії. З цією метою він як би від імені царя написав відповідний указ і став шукати слушну нагоду, щоб дати його цареві для підпису. Промислом Божим Мардохей дізнався про план Амана. Аман же, упевнений в успіху своєї змови і ненавидячи Мардохея, поспішив приготувати для нього шибеницю. Але події не пішли за планом Амановим. Есфир на бенкеті сміливо розкрила його змову і те, що він зібрався повісити її дядька, якому цар був зобов’язаний своїм життям. Дізнавшись про Аманове свавілля, розгніваний цар знищив приготований ним указ і наказав повісити Амана на тій шибениці, яку той приготував для Мардохея (“не рій іншому яму – сам у неї потрапиш!”). У пам’ять спасіння євреїв від Амана було встановлене свято Пурим (єврейською – “жереб”).