Будемо, улюблені, уникати марнославства всіма силами й з усією ревністю. Бо хоча би ми мали незліченні досконалості, зараза марнославства може знищити все. Отож, якщо ми бажаємо похвал, то будемо шукати похвали від Бога. Похвала від людей, яка б вона не була, щойно з’являється, відразу й щезає; а якщо й не щезає, то не приносить нам […]
Як ми можемо досягти того, щоби бути з усіма в мирі? Якщо будемо жити, як мандрівці, якщо будемо жити, як захожі, якщо не будемо захоплюватися нічим теперішнім. Бо ніщо не буває стільки причиною ворожнечі й розбрату, як любов до теперішніх благ, пристрасть чи до слави, чи до багатства, чи до насолод. Коли ж ти розірвеш […]
Яким чином можна вирвати злу пристрасть – гнів? Як угамувати цю сильну гарячку? Подивимося, звідки вона виникла, і знищимо причину. Звідки ж вона, звичайно, походить? Від пихатості й великої гордості. Знищимо цю причину, й воднораз знищиться хвороба. А що таке пихатість? Звідки вона походить? Можливо, ми відшукаємо ще інше джерело. Таким чином, яку причину вкаже […]
Ніщо так не робить людей нерозумними, як злоба. Насправді, якщо людина буває підступна, неблагонамірена, невдячна, – а це різновиди злоби, – якщо дратується, нічим не ображена, умишляє лихе, то чи не являє цим доказів крайньої своєї глупоти? З другого боку, ніщо так не робить людей розумними, як чеснота: вона робить їх вдячними, благонаміреними, людинолюбними, тихими, […]
Авраам, будучи прикликуваний Богом із землі в землю, показав такий послух, що ніякі перешкоди не могли зупинити його, але біг і поспішав, як бадьорий юнак, виконати веління Боже; ми, навпаки, прикликувані не із землі в землю, а з землі на небо, не виявимо й такої ж, як праведник, старанності в послусі, але будемо наводити пусті […]
Усю солодкість меду перевершує задоволення, котре отримуємо від Божественних висловлювань. Це виразив і Пророк, сказавши: “Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм” (Пс. 118:103). І не лише солодші за мед, але і дорогоцінніші за золото й усяке каміння, і чистіше за всяке срібло задоволення, котре отримуємо від Божественних […]
Уявимо, що якась людина, котра скоїла безліч гріхів, відходить, перед кінцем сподобившись хрещення, хоча це буває нечасто; як, скажи мені, вона відійде туди? Вона не буде осуджена за діла свої, але не матиме відваги; і справедливо. Бо, якщо вона, проживши сто років, не зробила жодної доброї справи, але тільки те, що не грішила, або навіть […]
Слід дякувати Богові за все, що не трапиться: хоча би то була хвороба, хоча би бідність. Бо якщо в Старому Завіті радив якийсь мудрець, говорячи: “Усе, що станеться з тобою, приймай охоче, і в мінливостях твого приниження будь довготерплячим” (Сир. 2:4); тим паче це повинно бути в Новому. Хоча би ти й не розумів причини […]
Будемо просвітлювати душу свою шатами чесноти, щоби таким чином ми могли і прийняти благодать Духа, і зібрати плоди, котрі походять від Нього. Які ж плоди Духа? Послухаємо Павла, котрий говорить: “Плід же духа є: любов, радість, мир…” (Гал. 5:22). Поглянь на точність його висловів, на послідовність учення; спочатку він поставив любов, а потім згадав і […]
Будемо пильно вдивлятися в образ чесноти й розглядати члени її й голову. Бо чеснота має і голову, і члени, прекрасніші за будь-яке струнке й гарне тіло. Що таке, спитаєш, є голова чесноти? Смиренномудрість. Тому і Христос починає зі смиренномудрості, говорячи: “Блаженні убогі духом” (Мф. 5:3). Ось голова чесноти! Вона не має ні волосся, ні кучерів, […]
