Велике зло – сріблолюбство! Воно зробило Юду і святотатцем, і зрадником. Слухайте всі грошолюбці, котрі страждають Юдиною хворобою, слухайте і ухиляйтеся від пристрасті сріблолюбства. Бо якщо той, хто перебував з Христом, здійснював чудеса, користувався такою наукою, впав у таку безодню, то тим паче ви, котрі не чули навіть Писання і завжди горнулися до сьогочасного, слушно […]
Душа, котра бажає честі і слави, не побачить царства небесного. Це – не мої слова, не від себе я кажу їх, але – Божественного Духа. Такі люди не побачать Царства Небесного, хоча би вони вправлялися в чеснотах: “Вони вже мають, – говорить Господь, – нагороду свою” (Мф. 6:5). А хто не отримає цієї нагороди, той […]
Немає нічого, чому б не шкодили пристрасті. Як буремні вітри, нападаючи на тихе море, збурюють його зі самого дна, так що пісок змішується із хвилями, так і пристрасті, втручаючись у душу, збурюють у ній усе і засліплюють розумову її здатність – особливо ж пристрасть до слави земної. Зневажати багатство не важко для того, хто захоче; […]
Погана, дуже погана справа поступатися недобрим пристрастям. Потрібно всіляко відбивати їх і заборонити їм вхід. Бо як тільки вони захоплять душу і нею заволодіють, то, як вогонь, котрий потрапляє на сухі дрова, розпалюють у ній страшне полум’я. Тому напучую вас, використовуйте все, щоби загородити їм вхід, і не залишайте місця якому би то не було […]
Того, хто володіє й керує самим собою, ніхто не зробить людиною, котра не має влади, підлеглою. А що ця влада значніша за владу по імені, про це дізнаєшся з порівняння. Бо, скажи мені, яка користь керувати всіма народами і бути рабом пристрастей? Яка шкода – не керувати жодною людиною і бути вище за панування пристрастей? […]
Не будемо слабшати духом, коли просимо щось у Бога і довго не отримуємо. Бо хоча би ми і нічого не отримали від Нього, одну тривалу співбесіду з Ним чи не слід вважати вартою незліченних благ? Але постійна молитва, говориш, трудна справа. А яка з добрих справ, скажи мені, не трудна? Та в тому то, скажеш, […]
Злі люди і ті, котрі живуть у гріхах, ще раніше за майбутнє вічне покарання і тут уже караються. Не кажи мені, що ця людина користується розкішним столом, одягається в шовковий одяг, оточена натовпом слуг і гордо ступає по торжищу: але відкрий совість її, і побачиш усередині великий бунт від гріхів, безупинний страх, бурю, обурення; побачиш, […]
Не будемо, улюблені, віддаватися присиплянню і недбанню про своє спасіння: неможливо, зовсім неможливо безпечним сподобитися Царства Небесного, так само, як і відданим розкошам і нездержливості. Радше, виснажуючи і знесилюючи своє тіло і переносячи незліченні труди, ми можемо отримати небесні блага. Хіба ви не бачите, яка відстань між небом і землею, яка очікує нас боротьба, як […]
Якщо декотрі не лише не викривають грішників, але ще й співрадіють їм – це не менше за сам гріх. “Коли бачиш злодія, – говорить Пророк, – то сходишся з ним” (Пс. 49:18). Це – причина всіх зол; це особливо шкодить чеснот і послаблює ревність багатьох до добра. Той, хто грішить, може вказати на скруту, послатися […]
Якщо Хам, котрий відкрив чуттєву наготу батька свого, наразив себе на прокляття і, втративши однакову з братами честь, засуджений служити їм, якщо не він сам, так усі нащадки його, то на що наразяться ті, котрі виявляють гріхи братів і не лише не приховують їх, але намагаються зробити ще більш відомими і через це розмножують гріхи? […]
