Христос для того приніс нам вчення згори, з небес, щоб піднести туди нашу думку, щоб ми стали, у міру сил своїх, наслідувачами свого Учителя. А як нам, скажеш, стати наслідувачами Христа? – Роблячи все для спільного блага і не шукаючи свого. Бо і “Христос, – сказано, – не Собі догоджав, але, як написано: “Лихослів’я тих, […]
Будемо старанними в доброчинності і не думатимемо, що все зроблено, якщо дамо раз чи два. Бо робити це треба все життя. Оскільки догоджання Богу є не така справа, якою треба зайнятися один раз, але така, котрою треба займатися безперестанку. Той, хто біжить, якщо, пробігши десять кіл, відстав на останньому, все згубив: так і ми, якщо, […]
“Люди захоплюються Біблією, бо все, що написане в ній, то щира правда”, – переконаний Михайло Лукін . . . Багато людей скептично налаштованих до віри і Біблії, дуже полюбляють вишукувати розбіжності та протиріччя в самій Біблії, тим самим намагаючись довести що ця вічна Книга є лише плодом людської фантазії. Проте численні спроби таких скептиків попри […]
Нехай ніхто не каже мені: як можу я любити Бога, Якого не бачу? І багатьох ми любимо, не бачачи їх, як, наприклад, відсутніх друзів, дітей, батьків, родичів і домашніх, і те, що ми не бачимо їх, аніскільки не є перешкодою, але саме це особливо і розпалює любов, посилює прихильність. Ти не бачиш Бога, але бачиш […]
Апостол Павло в посланні до Тимофія, пророкуючи, що “в останні дні настануть тяжкі часи” (2Тим. 3:1), не дні чи часи осуджує, але людей, котрі тоді будуть. “Бо люди будуть, – каже, – самолюбні, сріблолюбні, зарозумілі‚ горді, лихослівні, батькам непокірні, невдячні, неправедні, недружелюбні, непримиренні, нестримані, жорстокі, ненависники добра, наклепники, зрадники, зухвалі, пихаті, більше розкошолюбні, ніж боголюбні, […]
Кожна блага справа є плодом любові. Тому багато і говориться про неї. Так, Христос говорить: “З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою” (Ін. 13:35); і Павло волає: “Не залишайтесь винні нікому нічого, крім взаємної любови” (Рим. 13:8). Не сказав просто про любов, але велить бути ніби боржниками в […]
Не будемо ніяковіти; нехай ніхто не ремствує, бачачи порочних людей такими, котрі благоденствують. Тут немає подяки ні пороку, ні чеснотам; а якщо іноді і буває подяка пороку та чеснотам, то не за вартістю їх, не сповна, але так, ніби в передчутті суду, щоб невіруючі у воскресіння опам’яталися тут хоча б таким чином. Тому, коли ми […]
Ніщо не може так приборкувати і стримувати нас, як смиренномудрість, коли, тобто, ми буваємо скромні, покірливі і ніколи ніскільки не думаємо про себе. Знаючи це, і Христос, коли приступив до проповіді Свого вчення, почав з напучування до смиренномудрості, і, відкривши вуста, спочатку постановив цей закон такими словами: “…блаженні убогі духом” (Мф. 5:3). Хто збирається будувати […]
Неможливо тому, хто раболіпствує тимчасовій славі, отримати славу від Бога. Саме тому Христос і докоряв юдеям, говорячи: “Як ви можете вірувати, коли приймаєте славу один від одного, а слави, яка від Єдиного Бога, не шукаєте?” (Ін. 5:44). Це якесь сильне захоплення; охоплена жагою марнославства, людина стає невиправною. Вона, відторгуючи від небес душу своїх бранців, приковує […]
Бути нерозумним від народження не є провиною; а стати нерозумним через зловживання розуму – непростимо і тягне за собою велике покарання. Такими є ті, котрі через свою мудрість багато про себе думають і припускаються надзвичайної зарозумілості. Бо ніщо не робить настільки нерозумним, як зарозумілість. Через це і Пророк називає варвара дурнем: “Бо невіглас говорить дурне” […]
