Ніщо так не роз’єднує й не розриває тіла Церкви, як ненависть і заздрість, ця тяжка хвороба, не гідна прощення і в певній мірі гірша за самий корінь зол. Сріблолюбець радіє тоді, коли сам отримує; а заздрісний радіє не тоді, коли сам отримує, а коли не отримує інший, вважає щастям для себе не власне благоденство, а […]
Апостол говорить: “Бо корінь усього лихого є сріблолюбство” (1 Тим. 6:10). Подивимося, зрештою, як це відбувається. Про це свідчить саме дослідження обставин. Бо яке зло не від грошей походить, або, правильніше кажучи, не від грошей, а від злого наміру тих, які не вміють користуватися ними? Тому що грошима можна було користуватися, як слід, можна було […]
Немає нічого непотрібнішого за людину, яка перебуває весь час у бездіяльності й розкошах. Бездіяльність марна, і в самих задоволеннях найважче отримувати задоволення; бо вони викликають пересичення. Задоволення від їжі й від бездіяльності зовсім не таке, як здається, але все це короткочасне й скороминуче. Тож не будемо турбуватися про таке життя. Якщо ми подивимося, хто приємніше […]
Чеснота є безсмертна й незборима, не підкорюється мінливостям теперішнього життя, але, злітаючи вище сітей нечестя, на все людське дивиться ніби з якогось високого стовпа, і не відчуває нічого, що для інших буває обтяжливим. Навпаки, як людина, котра стоїть на високій скелі, сміється над хвилями, бачачи, що вони з шумом б’ються об скелю і відразу перетворюються […]
І малі гріхи є нечистота й скверна, як, наприклад, лихослів’я, ганьблення, неправда; або, краще сказати, і ці гріхи не малі, але вельми великі, – настільки великі, що вони позбавляють Царства Небесного. Як і яким чином? “А хто скаже, – говорить Господь, – на брата свого: “потвора”, підлягає геєні вогненній” (Мф. 5:22). Якщо ж настільки винен […]
Хто зважиться бути уважним і бадьорим і ретельно піклуватися про своє спасіння, тому ніщо не перешкодить. Як віддавшись безтурботності, ми зазнаємо шкоду й від самих маловажних речей, так, якщо захочемо бути пильними, то хоча би тисячі людей тягли нас до нечестя, ніщо не може послабити нашої ревності. Отож, ніхто не звинувачуй другого і не складай […]
“Бог часто стає “безсилим” через невірство людей і їх небажання прагнути до досконалості”, – вважає Михайло Лукін . . . «Хочете досягнути справжнього успіху в житті і досконалості? – Цей невеличкий допис саме для вас», – переконувала б вас світська реклама, і хоча все далі написане ґрунтується саме на Біблії, і отже запевняється авторитетом Божим, […]
Чи не соромно нам, що ми не виявляємо навіть найменшої частки такої любові щодо Бога, як інші нестямно пристрасні до багатства; так що Бог для нас малоцінніший за гроші? Заради грошей люди терплять і безсонні ночі, і мандрівки, і безперестанні небезпеки, і ненависть, і образи, і все; а для Бога ми не хочемо навіть сказати […]
Не будемо нічим величатися. Бо якщо Христос, будучи Богом, Господом і Сином Божим, не зрікся прийняти “образ раба” (Флп. 2:7), то тим паче ми повинні робити все добре, хоча би то було найбільш принизливе. І чим, скажи мені, величаєшся ти, людино? Чи благами житейськими? Але вони відразу щезають, як тільки з’являються. Чи духовними? Але й […]
Христос заповідав не те, щоби не мати ворогів, – це не в нашій владі, – але не ненавидіти їх; у цьому ми владні, а в тому – ні. Бути зненавидженими несправедливо – залежить не від нашої волі, а від тих, хто ненавидить. Так злі люди зазвичай ненавидять добрих без причини і даремно. Так і Христа […]
