У цьому уривку розповідається про обрання дванадцяти апостолів. Слава Господа Ісуса Христа усе зростала. Його дивовижні справи, Його Слово, пройняте духом і силою, чарівливість Його особи, повної лагідності і милосердя, – усе це збуджувало увагу, цікавість і захват народу. З усіх боків стікалися до Нього натовпи охочих послухати Його вчення або отримати зцілення. Це був […]
Отже, ми маємо певну заповідь Божу про шанування свят. Оскільки усі заповіді дані Господом для блага самої людини, то очевидно і ця заповідь для людей корисна і потрібна. Вона так само важлива і так само потрібна, як і усі інші заповіді, бо в ній виражається та сама воля Божа, як і в усьому законі Синайському. […]
Знову євангеліст розповідає про зіткнення, що сталося між Господом і фарисеями, і знову це зіткнення сталося з питання про суботу. У питанні про суботу книжники і фарисеї були особливо непоступливі і ревниві, бо вони тут спиралися не просто на древній звичай або передання старців, але на певне веління Боже. Четверта заповідь Синайського законодавства свідчила: «Пам’ятай […]
Якщо ми зрозуміємо усе це, зрозуміємо Господній погляд на релігію і на релігійне життя, то нам стане зрозумілий сенс усіх трьох відповідей, в яких виявилася Його розбіжність з фарисеями. Коли фарисеї докоряють Йому в тому, що зближенням з митарями і грішниками Він ганьбить Своє звання духовного учителя, Господь відповідає їм: «Не здорові потребують лікаря, але […]
Дух, цей вічний абсолютний і живий дух, Який діє постійно в людині, в її житті, в її історії, дух добра, істини, правди – має бути завжди один і той же, проявляючись лише в різних виявленнях залежно від епохи. Так, наприклад, Мойсеїв закон повелівав тому, хто купив раба із співвітчизників, тримати його в рабстві не більше […]
У цьому уривку євангеліст Марко уперше відмічає ті розбіжності, які почали виявлятися між Ісусом Христом і панівним класом єврейського народу – фарисеями і книжниками в їх поглядах на релігію і її значення в людському житті. Абсолютно різне розуміння релігії і її цілей породжує між ними перші непорозуміння, що скоро переходять у фарисеїв у приховану ворожнечу […]
Це – закон волі не лише у сфері релігійного життя, але і у всякій іншій. Усі великі досягнення людського розуму і творчості були отримані таким чином. Коли Ньютона, найгеніальнішого з астрономів світу усіх часів, що відкрив закон тяжіння і пояснив систему рівноваги небесних тіл, запитали, яким чином він дійшов до цього відкриття, він відповів: «Невпинно […]
Коли Ісус прийшов у Капернаум, навколо Нього зібрався великий натовп. Народ тіснився до Нього, щоб подивитися на Великого Пророка, про якого так багато говорили, щоб послухати Його вчення, щоб отримати від Нього зцілення. За короткий час маленький східний будиночок, в якому зупинився Господь, виявився заповненим тісним натовпом, так що в ньому вже не було місця. […]
Служіння Господу має бути бездоганне чистим. Чистим має бути і спонукання до нього. Таким чистим спонуканням є любов до Бога, і жодна стороння домішка, особливо якщо в ній є бруд егоїзму і гордості, не може бути тут допущена. Заради власної любові до Бога і заради того, щоб придбати взаємне благовоління Боже, працювали святі подвижники. Але […]
«А вранці, ще затемна, вставши, вийшов і пішов у безлюдне місце і там молився» (Мк. 1:35). Для виконань Свого високого служіння Ісус Христос поза сумнівом мав духовні сили, що нескінченно перевищували сили звичайної людини. Наведений вірш каже нам, якими засобами Він ці сили зміцнював. Цим засобом була молитва. У молитві, у духовному єднанні із Всемогутнім […]
