Не природа є причиною гріхів, але безпечність наша

Багато хто каже: природа спонукає мене до гріха; я люблю Христа, але природа ставить мене в необхідність грішити. Якщо би насправді ти грішив з примусу й проти волі, для тебе було би ще помилування. Якщо ж ти падаєш через недбальство, тоді не може бути до тебе ніякої поблажливості. А втім, розглянемо саме це, тобто що […]

Умовляння досягати вічних благ

Навчимося просити в Бога того, що слід просити в Нього. Ні втішні обставини цього життя, ні сумні не містять у собі достатньої причини для смутку й для втіхи, але ті та інші не вартують нашої уваги і збігають із більшою швидкістю, через що справедливо й називаються шляхом, бо проминають і не можуть залишатися надовго. Проте […]

Любов до ближнього

Матір усіх благ і вершителька усякої чесноти – любов. Апостол говорить, що вона є борг наш, не тимчасовий, якими є податок чи мито, але повсякчасний. “Не залишайтесь винні нікому нічого, – говорить, – крім взаємної любови” (Рим. 13:8). Він хоче, щоби цей борг ніколи не був виплачений, і хоча завжди є сплачуваний, але не сповна, […]

Як здобути лагідність

Будемо наслідувати Христа. Йому говорили: “біса має”, а Він мовчав і все терпів з лагідністю, щоби нас навчити лагідності й усякого довготерпіння. Його називали біснуватим і несамовитим люди, котрі отримали від Нього незліченні благодіяння, й називали не один раз, і не двічі, але багато разів; одначе ж Він не тільки не мстив, а й не […]

Як може біда приносити спокій

Мудрість і сила Божа відкриваються особливо через те, що Він не лише припиняє скорботи, але й упродовж їх дає великий спокій. Це й силу Божу показує, й тих, котрі журяться, робить більш любомудрими, коли дається простір, який полегшує зажурену душу, й не припиняється скорбота, яка збуджує її від ледарства, й котра рятує від будь-якого присипляння. […]

Милостиня від злодійства неприємна Богу

Милостиня від неправди – не милостиня, а жорстокість і нелюдськість. Насправді, яка користь – оголювати одного й одягти другого? Милостиня повинна походити від співчуття, а це – нелюдськість. І хоча би ми віддали навіть усе, що вкрали в інших, для нас не буде ніякої користі. Це показує Закхей, котрий тоді умилостивив Бога, коли обіцяв повернути […]

Про взаємну злагоду й мир

У тілі нашому є злагода, бо між членами його немає пихатості; а немає пихатості тому, що всі члени доконче мають потребу один в одному: голова має потребу в ногах, а ноги – у голові. І між нами Бог улаштував те ж саме; та, незважаючи на те, ми не хочемо бути в злагоді, хоча й без […]

Як можна викрасти Царство Небесне

Добре викрадати, тільки не ті речі, котрі гинуть, а Царство Небесне. “…хто докладає зусилля, – сказано, – здобуває його” (Мф. 11:12); таким чином, не лінивством можна досягти його, але старанністю. Що ж означає: “хто докладає зусилля”? Конче потрібне велике зусилля, бо шлях тісний; потрібна душа молодецька й енергійна. Ті, що крадуть, хочуть усіх випередити, не […]

Чесноті ніхто не може шкодити

Ніхто не може зазнати шкоди в душі своїй, якщо ми самі не завдамо шкоди своїй душі; а як, я скажу. Чи відібрав хто в тебе маєток? Він завдав шкоди тобі не в душі, а в грошах; якщо ж ти будеш пам’ятати зло, то ти сам завдаси шкоди своїй душі. Відібрані гроші не завдають їй ніякої […]

Про пильність над собою

Ворог наш диявол, якщо побачить, що духовне багатство наше зібране, лютує, скрегоче зубами й невтомно намагається начебто знайти зручний момент і викрасти щось із нашого скарбу. А ніякий час так не зручний для нього, як те, коли ми безпечні; тому ми повинні ненастанно пильнувати й загороджувати йому доступ до нас. Якщо він побачить, що ми […]